Поширювати правду про Голодомор

Конференція про навчання

про Голодомор в Канаді

І ви дізнаєтеся правду, і правда зробить вас вільними.

(Іоанн 8:32)

Ще на початку 1980-х років українська діаспора Північної Америки кинула серйозний виклик інформаційній блокаді навколо Голодомору. Вони почали підготовку до широкомасштабних дій, приурочених до півстолітньої річниці трагедії. Готувалася грандіозна кампанія з громадськими акціями, із залученням провідних науковців, журналістів, американських та канадських політиків. Світ, який і не здогадувався про трагедію українського народу, повинен був почути правду.

Щоб привернути увагу світової преси і політичних діячів до проблеми замовчування Голодомору, українська діаспора проводила численні мітинги протестів і пікети під радянськими дипломатичними посольствами. Одна з найбільших таких акцій відбулася 2 жовтня 1983 року в Вашингтоні біля радянського посольства. У ній взяло участь близько восьми тисяч осіб. Глава уряду Української Народної Республіки у вигнанні Ярослав Рудницький направив Генеральному секретарю ООН меморандум із даними про Голодомор і звинуваченнями СРСР у геноциді проти українського народу.

Лише з падінням Радянського Союзу українці отримали свободу на публічну пам’ять. Але більш ніж 50-річне мовчання було лише офіційним. Пам’ять про Голодомор завжди жила в серцях українців. Сьогодні наше завдання – поширювати правду про геноцид українського народу для різних народів світу, навчати про Голодомор теперішні та прийдешні покоління.

5-7 травня 2017 року в Канадському Музеї Людських Прав у Вінніпезі, провінція Манітоба, відбулася конференція по поширенню знань про Голодомор на тему “Навчання – Усвідомлення – Дія” (2017 Holodomor Education Conference “Education – Awareness – Action”). Даний форум запрошував до участі широке коло освітян – вчителів та адміністраторів шкіл, провідників громад, викладачів факультетів вищих навчальних закладів, бібліотекарів. У конференції взяло участь 90 учасників з Канади та США, 27 доповідачів і ведучих сесій.

Конференція була спонсорована університетами Манітоби та Вінніпеґу, Українсько-Канадським Дослідницько-Документальним Центром в Торонто, Національним комітетом навчання Голодомору при Конґресі Українців Канади, Комітетом обізнаності і навчання при КУК, відділ Манітоба, Українською академією мистецтва і науки в Канаді, Шевченківською фундацією у співпраці з Канадським Музеєм Людських Прав в Вінніпезі.

Серед запрошених почесних гостей та головних промовців були Д-р Джон Янг, директор Канадського Музею Людських прав; Блер Якімовський, Міністр освіти та навчання Манітоби; Джеймс Безан, член парламенту Манітоби; Д-р Джойс Апсел, директор Інституту по навчанню ґеноциду; викладачі університету Манітоби та Вінніпеґу, Страдфордського університету. Велика робота по організації цього освітнього форуму була проведена директором Консорціуму HREC, головою організаційного комітету Валентиною Курилів та членами комітету.

Конференція надала можливість освітянам, які цікавляться проблемами людських прав, соціальної справедливості, демократії та ґеноцидів 20-го століття, ознайомитися з методологіями, ресурсами і технологіями, які допоможуть їм інтегрувати тему Голодомору у навчанні. У програмі конференції проводилися сесії по методиці і підходах навчання про Голодомор в класі від молодших класів до старшокласників. На конференції також були представлені засоби використання технологій у навчанні людських прав і Голодомору. Учасники конференції також мали можливість відвідати виставки та зали Канадського Музею Людських прав.

Сама назва конференції “Навчання – Усвідомлення – Дія” говорить про мету зібрання. Учасники говорили не лише про важливість цієї теми, а й про те, як поширювати інформацію про трагедію українського народу ХХ століття, як правильно вчити і донести цей матеріал до учнів різного віку. Структура конференції передбачала наукові доповіді, панельну дискусію, практичні сесії, обговорення тематики Голодомору різного характеру. Освітяни збагатилися практичними матеріалами для ведення уроків на цю тему.

Панельне обговорення продовжувало дискусію щодо важливості навчання ґеноциду українського народу у ширшому ракурсі, а саме у поєднанні з темою соціальної справедливості і людських прав. Власне через порівняння та глибокий аналіз студенти зможуть якнайбільше зрозуміти цю сторінку в історії не лише України, а й усього людства, рівно ж висловлювати і вміти відстоювати свою точку зору та брати участь в поширенні обізнаності цих історичних подій. Методики, засоби, ресурси, представлені на конференції, дають можливість також освітянам канадських шкіл в англомовному середовищі навчати про Голодомор як частину курсу історії та соціальних наук в різних провінціях Канади та поза її межами.

Сьогодні важливий напрямок дії для освітян і громади – це поширення навчання про Голодомор і поширення обізнаності про нього для теперішніх та майбутніх поколінь.

Оксана Левицька

Голова Національної Української Освітньої Ради

 при Конґресі Українців Канади

Фото: Норберт К. Іван